יהדות גליציה ובוקובינה

העמותה לקידום מחקר וזיכרון של מורשת יהודית

בשיתוף עם:

Солотвин 11.08.09

Годованец Евгения Михайловна

1928 г.рожд.

5 классов польской школы

Запись 54 мин. 22 сек.

Записали Ольга Гущева и Карина Широких

0 мин. (Солотвин был районным центром.

1-2 мин. Вспоминает рассказанную мамой историю о том, что не было заболела корова и не было денег, евреі отдолжили.

[?]

С местными жителями евреи говорили по-украински).

2 мин. - Було святo хамена, дітьми бігали за хаменами.

- А які тут були эврейскі місця? Школы, магазини?

- Шкіл не було, ходилі разом з нашими до школи.

- А магазини?

- Ходили, куповали. Майже кожен эврей мав магазин.

- А шо ше було? Мабуть синагога іхня була?

- Э, та й синагога э, школа.

- Як то там школа, то там навчали чомусь?

- Ну там у суботу была лазня, бані коло того, коло школи. Дуже молилися, були побожні.

3-4 мин.- А які свята они справляли?

- Ну я памятаю, шо Кучкі булі якісь. Я памятаю добре за гамена, бігала за гаменом. У суботу былі [?]  я памятаю, што [?]

- А что вместе отмечали праздники?

- Ні, вони мали свою божницу, школа вона близенько... Фронт... мы там сіделі ў школі, казали дужа мур грубиї, широкі, што там [?], бо тут був фронт, кулі летіли так шо через нас перелеталі кулі.

5 мин.- А чим заїмаліся еврэі тут?

- Шылі богато, там був кравець, памятаю, кравчиня мені все шила [?] Яна кравчині шчэ да перве причасття, до споведі мені шила сукенку. Добре з жидами жилі, не було ружніці.

- А мабуть лекарями були?

- Був, був.

- Одін лекарь був? Еврей?

- Так, евреї був. Я памятаю, шо заслабла було, штось мені заболіло, мама мені [?Канайштэ], его [?] Аптекарь був тако евреї. Евреі жили добре, були люди... вони розумні були.

6-7 мин. - А от украинцев они чем-нибудь отличались?

- Не знаю. воні мали акцент інакший. Шо тут то, але так то нічога оні собі. Був такий [?Янця] чи як, льоди прадавав, до нього  бігали льоди куповати, він на вуліцах так кричиць: "Лëди! Лëди!", так мы уже бігли, детвака, а не було за што купити.

- А украінці як відносилися до евреів?

-Добре.

7-10 мин. (Примет и поговорок о евреях не помнит. О себе).

• - А по-польски евреи говорили?
• - У школі па-польскі.
• - А с Вами вместе в школе кто учился?
• - Грін вчілася. За Грін памятаю добре. - "Grinus, gram". - „Pokaż!" - „Mam!": у кулацу [?] закладалі, як нема, то програв, так або програв. - "Grinus, gram". - „Pokaż" - „Mam" - эта ужэ па-польскі. Она мала сістру старшу. Весела була, був такі жыдек один був, такі Рубі дужы, за мной не ходив до школі. Во як сюди в будочку, як автобус і з цього боку були жиди і з цього боку булі жиди. Мама з ними так дружна жила. Як що треба було, була Йосіха Цалішка. Такі був, Йосіф мусі назывався, старый, малый, а жінка його повна, дужа була, донька называлася Мальці, Цалік був, то трымалі магазини. Усі жиди, то оні малі магазини.

12 мин. (О том, как она потеряла, а потом нашла деньги).

13 мин. - Кравец був, той магазин там був, богато там  було жидив, тепер, як до школи, божниця.   

(Евреи жили в центре Солотвина, на окраинах их не было)

14 мин - А як вони одягалися?

- Та звиклі.

- Як усі украінци?

- Як і усі.

- То эврея було достатньо важко вружнити серьод іншого насілення?

- Троху вони ходили ліпше убрані, бо вони малі больши, ліпши. Мы так не малі за що. Я не мала, що обути, боса ходила.

16-17 мин. - Я памятаю, як я бігала за хаменам. Яни в садочку пекли булочкі тай давали детям, то вже бегали [?] у суботу вже... я вжэ так пільновали, бігали у суботу запаліти діти.

- А то, что они ели отлічалось от того, что ели украинци?

- Щось вони ели, що ели українци, щось малі, але так то ели і нам усе. Мы любили такія бульбеніки, усе казали бульбеніки пече гета Йосіха усе бульбеніки пекли.

- А що це таке?

- З бульбы тартае тре на бляшку і так [?] дуже смачна пеклі те бульбеніки, пляцкі як у велікой бляшци. І булки пекли. То до цього вони мали дар.

18-20 мин.

- Як їх забрали, памятаю, аптекарів, бо аптекарів забралі в последню черзь, две доньки [1, 2], то вони годали, що їх десь берут евокуїруюць, то й набрали [?] з собой, то їдут, а як вжэ зробили там бережком, то зрозуміли, що їдут на кладбішче, то зачели тлумоки адкідати, тобі люди вже забрали, а немци не дозволили, сказали, щобы з собою несли й [?], то там выкопали яму та там побіли аптекарів.

- А где их точно расстреляли? Знают точно люди?

- Ну так точно місце не можу точно мисліти, але знають де, знають, що там аптекарі пуховани, шчэ навет одна донька їх якость ранена мусіла буті, бо выїшла вона, сэла на камень, вілізла. Подказали, казали, що знали, который чоловік, увідів, замельдовал, вони прїшлі й вбіли. А нашто було, она бы десь нашла бы й сховала, той было б. От таке. Ту шчэ був лікарь один, що мав хлопчика, так лікарь якось убулі, утік, що не злапали його, а хлопчика узелі, вывели на кладбішчэ, кажуть, так се тримав їх за ногі, што не хотів [?], убіли, застреліли.

- А звали его как, этого аптекаря?

- Я не памятаю. Знаю, що аптекарь [?] ми усі дітваками кузулькі, квітки на вясне, як згене сніг, так ми заходили туды [?] за квітками, то вжэ смы продавати ми неслі, то аптекаря першого, бо атекарь николі не адказав, чі треба му чі не треба, але вжэ дітвак принесе, то му дав му гроши, до ксьондза польского теж. Пуляки були у нас, нэмци булі, усякі були.

- А майно, которое залішилося послі эвреів?

- То позабирали нэмци.

- Немци позабирали? А хати, якія залишилися?

- А хати поразбирали хати. А хати дзесь э.

23-24 мин.

- Знаю, що ми з їмі добре жили, з эвреями. Вони булі такі разумні, развінути, не ми, што у полі робили, шчо робити. Шчо робити, шчо робити, проминалосе, позабирали їх, що ліпше немци позабирали, а що палішилосе, то люди тактому добирали.

25 мин. В згодэ жили мы з їмі, не  було такого, що сварка ці щось.

26-27 мин. О себе

28 мин. Тут була [?Рафівна], то вона сестру мою вчила, вона старша була, така эвреїка.

29 мин. - Односилися файно, нема що казаты, такі добры: яе що треба, ныколі не відказали.

-  А с чем к ним обращались?

- Ну там щось [?] чы позичити, чы продати, бо вони мали магазини, то давали без грошей, не питали.

30 мин. - А похороны у них как выглядели?

- Раз памятаю, що зазвонили булі, так вони кінули, як стояли, так кінули [?]

31-32 мин. - А было так, что после войны возвращались евреи, которые выжили?

- Чекайте, Кукер. Хтось його вратовав, Кукера. За місце віз дрова у Франківск - колись

 возили дрова у Франківск - то там така моя знакомая казала, що эй татл взів, запхав у дрова та у фіру його відвіз у Франківск, то он там се вратовав, прыїхав. Тайг. Чы Тайга чы Кукера? Тайг був, Кукер був. Чы то Тайг був той хлопець, я вжэ забула. Тайг був той хлопец, потом вон робив наветь у магазині, мясо продавав.

- А посля войны булі ще якісь эвреі, окрім цого чоловіка?

- Було, шче одна эврейка, але там...

- Одиници?

- Одиници.

34-37 мин. О 39 годе, высылки в Сибирь, бандеровцов, партизан.

40-41 мин. О том, как было при Польше

42-43 мин. - Тади поховали тут аптекарів, тады цього поховалі лікаря, тады швидче, тому навет памятник дужо дорогі зробили [?] выкопали були яму веліку хотели аптекарів ховати ці що, то була вжэ вода, то вони не ховали. Цього хлопчика так і застрелили.

- А памятник этому лекарю кто поставил?

- Тут шче эвреі, шчэ родина поклала. Був дуже добри лікарь. Я памятаю, бо мала мені водила до него, бо у мені щось боліло.

- А звали его как?

- Канайріште.

45-47 мин. О разных религиях.

47 мин. - Евреі дужо були віруючи. Вони такі були віруючи.

- Больше, чем украінцы?

- Може й більше, бо вони се тримали дуже закону. Вони дуже закону тримали. Вони мали своі закони . Вони мали щось до Ісуса, як вжэ Ісус народив, то вони щось Ісуса не узнавалі, так що вони не примали Ісуса, що  вони по Стырім Завіці. То був колись Стари Завіт, вони собі, як Бог заповедев, Бог дав заповіді Моїсеві, всі тримали. Вот вони кроу ні ели, жиди, мяса свінске не ели, все таке во.

49-50 мин. Без Бога нема що, бо без Бога ми ніц не варти. Треба Бога на кожним кроці просити, бы хоронив од всего зла. Колись пішла    жінка куповати мясо, то куповати... вона бідна була, він не хотів дати. Що за дурно будуть быка давати?! Вона пішла до церквы, той службу Божу і приносіть цьой папір, що вона за нього службу Божу брала, а він каже: "Ну як той папір заважить, стількі дам тобі там кілько мяса, і поставів цьой папір на вагу, та поставив   мяса кілька... і став мясо класти та класти, а цьой папір переважив, що не міг дати цього мяса, що папір цьой заважив, то він зрозумів, що значи служба Божа, що ничого не докажи.

51 мин. О том, что в синагоге сейчас склады.

52 мин. - А были Вы сами в синагоге когда-нибудь?

- Та була, була. Раз такоэ, фронт, мы ночували. Казали, що там добры [?] Може ї добре, бо там було молітвы, то Бог там сцэражет. Там же було  баня недалеко школи, ту баню разобрали, німа бани.